24.07.2018
Дослідником HookTheory Дейвом Карлтоном було проаналізовано 1 300 відомих композицій з метою виявити найпопулярніші акорди в сучасній музиці. Карлтон відзначає, що хотів не тільки зібрати статистику про частоту застосування різних акордів, але і з'ясувати «відносини» між акордами та тональностями, які найчастіше використовуються разом. За словами Карлтона, отримана ним інформація не лише робить прослуховування музики цікавішим, але і несе практичну користь для усіх музикантів.
Щоб з’ясувати найпопулярніші акорди, Карлтон збирав інформацію про послідовності акордів протягом двох років. Композиції накопичувались у базу даних, а першими потрапили у вибірку, пісні з чарту Billboard Hot 100. Поступово кількість композицій стала збільшуватись і доросла до 1 300, зокрема в список додалися 500 топ-пісень за версією Rolling Stone та інші популярні композиції. Карлтон зазначає, що в список потрапляли тільки композиції поп, рок, кантрі та інших популярних стилів, однак ніякого джазу чи класичної музики.
Найпопулярніші тональності
Першим питання, на який хотів відповісти Карлтон, звучало так: «Чи правда, що деякі акорди та тональності в піснях використовуються частіше за інші?». Знайти відповідь на це питання виявилось досить складним завданням, оскільки пісні пишуться у різних тональностях: композиції в тональності C# часто використовують акорд C#, тоді як пісні в тональності G частіше зустрічається акорд G. Але оскільки написати композицію в тональності G набагато простіше, акорд G виявився більш популярним аніж C#. Зрозумівши це, Карлтон для початку вирішив виділити найпопулярніші тональності сучасної музики.
За результатами аналізу з'ясувалося, що найпопулярніші тональності в музиці - До мажор (C) і пов'язана з ним паралельна тональність Ля мінор (Am), тому Карлтон враховував ці тональності разом. Також Дейв прийшов до висновку, що тональності з меншою кількістю знаків при ключі більш популярні у музикантів і композиторів, хоча це твердження не можна вважати єдино вірним. Наприклад, тональність Мі бемоль мажор (з трьома знаками при ключі) більш популярна, ніж тональність Фа мажор (з одним знаком). У той же час тональність Сі бемоль мажор має всього два знака при ключі, але серед всіх пісень вона застосовується тільки в 4% випадків.
Найпопулярніші акорди
Коли стало зрозуміло, що виявити найпопулярніші акорди в піснях різних тональностей не можливим, Карлтон транспонував всі композиції в одну тональність - До мажор. Це зробило порівняння чесним, простим і прозорим. Після цього дослідник порівняв послідовності акордів у всіх піснях, фіксуючи частоту появи тих чи інших акордів після першого акорду C.
Як і очікувалося, в тональності До мажору одним з найпопулярніших акордів виявився C. Тим не менше, Карлтон був здивований, що акорди G та F також дуже часто зустрічаються в акордових послідовностях. Незважаючи на те, що тональність До мажору (C) найчастіше використовується музикантами, аналізи показали, що композитори часто пишуть музику і без використання основного акорду С у ній. Четвертим за популярністю виявився акорд Ля мінор (Am), хоча частота його появи значно нижча - 56%. При цьому, Ля мажор виявився зовсім небажаним акордом з показником використання 2%.
Карлтон відзначає, що причиною популярності одних акордів і неповноцінності інших можна пояснити як інтуїтивний пошук простих рішень. Навіть якщо музикант не знає музичної теорії та пише пісню в мажорі, яка повинна звучати добре, він інтуїтивно не використовуватиме Ля мажор, тільки якщо цього не вимагатиме сама композиція. Набагато простіше і легше використовувати Ля мінор - це рекомендують навіть деякі популярні програми для музикантів.
Якщо у композиції використовується акорд Em, то який акорд буде наступним?
Отримавши відповідь на питання про те, які акорди найбільш популярні, Карлтон ускладнив собі завдання. Дослідник задумався про відносини акордів між собою: якщо у композиції використовується певний акорд, то який буде наступним у послідовності? Для відповіді на запитання Карлтон залишився в тій же тональності і проаналізував, які акорди найчастіше зустрічаються після Мі мінору (Em).
В 93% випадків у тональності До мажор після акорду Мі мінор використовується акорд Ля мінор або Фа мажор. Дейв жарнтома зазначає, що при наступному написанні пісні в До мажорі музикантам варто задуматися про використання акордів Am і F – адже так робить величезна кількість композиторів, тому композиція навряд чи буде виділятися на тлі інших композицій.
Отже, великий відсоток появи одних акордів та кардинально нижчий відсоток появи інших говорить про те, що композитори та музиканти рідко готові до експериментів і відходу від типових рішень. Незважаючи на це, Карлтон відзначає, що перш ніж змінювати прийняті правила, їх треба вивчити, тому немає нічого поганого, якщо в своїй творчості музиканти спочатку будуть користуватися вже перевіреними стратегіями та рішеннями.
Рекомендуємо також переглянути: 4 лайфхаки для гітаристів: ноти VS таби
SHOWROOM 
