Безкоштовна доставка замовлення при купівлі товарів на суму 1500 гривень або більше.
Знижка 5% на неакційні товари/пропозиції при оплаті банківською картою на сайті.
Знижки до 50% на обраний асортимент. Дивитись
14.10.2025
Музика — це мова, у якої замість слів є звуки. Вона має граматику, синтаксис і навіть свій словниковий запас. І якщо ти хочеш не просто відтворювати мелодії, а справді розуміти, що саме граєш, знання музичних термінів стає обов’язковим. Саме вони допомагають сприймати музику як живу систему, де кожен елемент має сенс: від висоти ноти до її тривалості, від темпу до динаміки. Без цього словника музикант-початківець ніби читає текст іншою мовою — бачить символи, але не розуміє, про що йдеться.
Нота — це основна одиниця письмової музики. Вона позначає певну висоту звуку (тобто його місце на шкалі) і його тривалість. У нотному записі всі ноти розташовані на лініях або між лініями нотного стану. Саме з поєднання нот народжується мелодія.
Гамма — це впорядкована послідовність звуків, розташованих за висотою. Вона може бути висхідною (знизу вверх) або низхідною (зверху вниз). Найпоширеніші — мажорна та мінорна гами: перша звучить світло, друга — м’яко або сумно. Будь-який твір побудований на певній гамі, і розуміння її структури допомагає швидше орієнтуватися в тональностях.
Тон і півтон — це відстані між звуками. Один тон дорівнює двом півтонам. Наприклад, між нотами до і ре — тон, а між мі та фа — півтон. Ці інтервали формують будову гами, визначають, де звучить «високо», а де «низько».
Аккорд — поєднання трьох або більше нот, які звучать одночасно. Вони створюють гармонію, тобто вертикаль музики. Наприклад, акорди формують гармонічну основу будь-якої пісні — те, що акомпанує мелодії.
Інтервал — це відстань між двома звуками. Якщо звуки граються одночасно — інтервал гармонічний, якщо послідовно — мелодичний. Знання інтервалів важливе, щоб розуміти, як створюється гармонія та чому деякі поєднання звучать приємно, а інші — напружено.
Ритм — це те, що тримає музику в русі. Без нього мелодія розпадається на хаотичні звуки. Ритм визначається чергуванням звуків і пауз, довгих і коротких тривалостей.
Темп показує швидкість виконання твору. Він може бути зазначений словом (наприклад, Allegro — швидко, Adagio — повільно, Moderato — помірно) або цифрою в ударах на хвилину (BPM). Вибір темпу впливає на настрій музики — той самий твір у різному темпі може звучати зовсім по-різному.
Тактовий розмір (метр) показує, як поділено музику на частини. Наприклад, 4/4 означає чотири долі в одному такті, а 3/4 — три долі, як у вальсі. Розмір створює відчуття регулярності, ритмічного пульсу.
Пауза — це момент тиші, але не порожнечі. Пауза має свою тривалість і вчить музиканта відчувати баланс між звуком і мовчанням. Часто саме пауза надає музиці драматизму або очікування.
У музиці важливо не лише що граєш, а як. Динаміка показує, наскільки гучно чи тихо звучить фраза, і створює емоційний рельєф.
Позначення f (форте) означає «гучно», p (піано) — «тихо». Якщо бачиш crescendo (крещендо) — слід поступово збільшувати гучність, diminuendo (димінуендо) — навпаки, зменшувати. Такі зміни додають музиці дихання: вона не є пласкою, а «живе» — то наростає, то стихає.
Між цими крайнощами є проміжні варіанти: mf (меццо форте) — помірно гучно, mp (меццо піано) — помірно тихо. Знання цих позначень допомагає контролювати виразність гри і передавати настрій твору.
Ще одна група термінів описує як саме слід виконати ноту.
Легато — плавне, зв’язне звучання, коли ноти ніби перетікають одна в одну. Така манера створює співучість.
Стаккато — коротке, уривчасте виконання, що надає музиці ритмічної чіткості або «стрибучого» характеру.
Арпеджіо — коли ноти акорду виконуються послідовно, а не одночасно. Це створює відчуття руху, «розгортання» акорду.
Фермата — знак, що дозволяє подовжити ноту або паузу за бажанням виконавця чи диригента. Часто використовується для створення ефекту зупинки або завершення думки.
Коли музикант грає не сам, а в колективі, з’являються інші важливі терміни. Соло — виконання однієї партії окремим музикантом. Дует, тріо, квартет — виступ двох, трьох або чотирьох виконавців відповідно. Тутті — момент, коли звучить увесь ансамбль або оркестр одночасно. Диригент — це той, хто координує всіх музикантів, задає темп, керує динамікою і виразністю. Знання цих понять полегшує роботу в ансамблі, оркестрі або будь-якому музичному колективі.
Більшість термінів у нотах написані італійською, адже саме в Італії формувалася система музичної нотації. І ці слова описують не лише швидкість, а й характер.
Allegro — швидко, жваво, енергійно.
Adagio — повільно, спокійно, з роздумом.
Moderato — помірно, урівноважено.
Dolce — ніжно, м’яко, «солодко».
З часом до цього списку додаються й інші позначення: Andante (спокійний крок), Vivace (жваво), Presto (дуже швидко), Espressivo (виразно), Cantabile (співуче). Усі вони формують палітру виконання, допомагають відчути емоційний настрій музики.
Музична теорія — це не просто набір правил, а система, що допомагає глибше відчувати музику. Коли розумієш музичну термінологію, легше читати партитури, працювати з викладачем, імпровізувати або створювати власні мелодії. Словник музичних термінів — це основа, з якої починається шлях кожного музиканта.
Не обов’язково вивчати всі терміни одразу. Найкраще робити це поступово, поєднуючи теорію з практикою. Побачив нове слово — спробуй застосувати його під час гри. Так знання не просто запам’ятовуються, а стають частиною твоєї музичної мови.
Заклик до дії: вчи музичні терміни разом із практикою на інструменті. Нехай кожен новий урок відкриває ще одне слово з чарівного словника музики.
