Звук електрогітари не сплутати ні з чим, його часто можна почути практично у всіх жанрах музики. Приєднавши до додаткової апаратури коливання струн перетворюватися в електричний струм. Рок-н-ролі, Heavy, Black - їх вже не впізнати без характерних звуків електричної гітари.
Виготовити електрогітару можна з різних матеріалів починаючи від пластику, металу і до червоного дерева. Накладки часто виробляють з палісандра або чорного дерева.
Популярними вважаються шестиструнні електрогітари, але з'явилася і восьмиструнні. Виконавці важкої музики надають перевагу семиструнним. Одними з таких є група Korn.
Якісний інструмент легко визначити по дереву, з якого вона виготовлена, з постановки струн, а також по фірмі виробникові і звичайно ж за ціною. Гітари з клена - це чисте звучання високих тонів і чудова атака. Махагоні надає звучанню насиченості, а ясен - золота середина між кленом і махагоні. Звернути увагу варто і на кріплення струн, воно може бути фіксованим Stop-and-Bar і нефіксованим. В останньому випадку можна підтягнути або ослабити струни за допомогою спеціального важеля.
Існує три основних типи корпусів, кожен з яких володіє особливими характеристиками: цільнокорпусні, повнокорпусні і напівкорпусні. Цільнокорпусні - найпоширеніший тип, оскільки зроблений з суцільного шматка деревини. Цільнокорпусні гітари представлені як прості з одним звуковим носієм, так і з особливим дизайном, великою кількістю функцій і з декількома носіями. Цільнокорпусні гітари видають неповторний акустичний резонанс. І дерево відіграє тут безпосередню роль.
Повнокорпусні - створюють більший резонанс адже у них всередині порожній простір подібно до акустичних інструментів. Виконавці джазу вибирають повнокорпусні інструменти через те, що вони володіють повним, об'ємним розкішним звучанням і глибокими низькими тонами. Повнокорпусні - також створюють великий резонанс, як і попередні. Але додає стабільності і затримки цілісний дерев'яний блок в середині. Це створює теплий звук посилені атаки і затримку. Повнокорпусні електрогітари підходять для використання в широкому спектрі стилів.
Гриф - найважливіша частина, це та поверхня, на якій музикант безпосередньо будете грати. Ширина і товщина його вибирається індивідуально і таким чином визначають наскільки зручно буде грати на такому інструменті.
Фанати жорсткої ритмічної музики - ті, хто добре володіє технікою тепінга, легато - вибирають електричні гітари з широким грифом і тонким.
Любителі ж класичного року або блюзу - віддають перевагу стандартним, трохи округленим грифам, які підходять для гри акордами.
Гриф під'єднується на болтах, вклеюється, або ж вбудовується наскрізь або частково наскрізь. Кріплення на болтах - поширений вид встановлення. Тому що, при необхідності можна легко зняти для ремонту, доопрацювання або заміни. Суттєву рисою, яку помітили виконавці важкого року, є потужна атака, первинна фаза ноти, і хороше «читання». Але при такому монтажі сустейн, тривалість вібрації струни, слабкіше ніж на наскрізних або вклеєних грифах. Зустрічається в основному на бюджетних варіантах електрогітар.
Вклеєний гриф монтується в корпус за допомогою епоксидної смоли. Цей варіант краще передає всі акустичні властивості дерева. Звучання стає плавним і теплим, чудовий сустейн, але поступається в атаці моделям з кріпленнями на болтах. Проте такий інструмент вибирають виконавці джазової музики. Такі гітари коштують дорожче через складний процес установки цього елемента, ремонт теж буде дорогим, і пов'язано це теж зі складністю конструкції.
Найдорожчим же варіантом кріплення є наскрізне. Наскрізний гриф проходить прямо всередину корпусу і надає пристрою глибокий, соковитий звук.
Бувалі музиканти радять починати шлях в музиці з недорогого, але якісного інструменту. А потім вже, як і безліч музикантів шукати власне унікальне звучання. Зовнішній вигляд його - це додатковий внесок і мотивація для успішного музичного початку кар'єри. Вибираючи портативну електрогітару важливо пам'ятати, що це просто інструмент. За допомогою якого можна втілити в життя задумане і висловити щось важливе.
