Acropolis

SHOWROOM м. Львів, вул. Залізнична, 18

(032) 239 52 81 | (093) 955 15 92

Передзвоніть мені

Музикотерапія як метод боротьби з тривогою

Тривога – це неприємний емоційний стан, що характеризується очікуванням несприятливого розвитку подій, наявністю поганих передчуттів, страху, напруги і хвилювання. Вона є природною реакцією організму на стресові ситуації й має свої позитивні функції – допомагає адаптуватися до мінливих обставин, уникати небезпек і швидко мобілізувати сили.

Тривожність – це індивідуальна психологічна особливість, яка виявляється в схильності людини часто переживати сильну тривогу з незначних приводів. Вона може бути пов’язана з особистісними рисами, особливостями темпераменту або ж бути наслідком нервового виснаження. Надмірна тривожність може переростати у хронічний стан, що негативно впливає на якість життя людини та її близьких.

Причини виникнення тривожності

У психологічній літературі існують різні підходи до пояснення причин виникнення тривожності. Наприклад, З. Фройд вважав, що вона є наслідком внутрішнього конфлікту між біологічними потягами та соціальними заборонами. К. Хорні та С. Салліван пов’язували її з порушеннями у міжособистісних відносинах. Фізіологічні дослідження свідчать про зміни в корі головного мозку під впливом стресу, які можуть закріплювати тривожні реакції.

Інші чинники, що можуть спричиняти тривожність:

  • занижена самооцінка;
  • хронічна втома;
  • дефіцит мікроелементів та вітамінів;
  • гормональні порушення;
  • малорухливий спосіб життя;
  • соціально-економічні труднощі;
  • життя у великих містах з постійним шумом, метушнею та інформаційним перевантаженням.

Симптоми тривоги та тривожності

Тривога проявляється по-різному в кожної людини, залежно від її особистого сприйняття та чутливості. Для когось це відчуття хвилювання й дискомфорту в районі сонячного сплетіння, а для інших — раптовий безпричинний страх, пришвидшене серцебиття та відчуття втрати контролю над власним тілом. Іноді цей стан супроводжується відчуттям відірваності від реальності, ніби зв’язок між розумом і тілом порушений. У важких випадках такий розрив може проявлятися у вигляді деперсоналізації або дереалізації — це захисна реакція організму на сильний стрес, хоча подібні симптоми можуть бути й ознаками серйозних психічних розладів.

Тривога також може проявлятися у вигляді нічних жахів, панічних атак, нав’язливих думок або спогадів, від яких важко позбутися. У деяких випадках вона пов’язана з конкретними місцями чи подіями, а іноді набуває загального характеру, викликаючи постійне відчуття напруженості.

Якщо тривожність стає хронічною, вона може негативно впливати на загальний стан здоров’я та якість життя людини.

Тривога під час війни

Війна – один із найпотужніших тригерів тривоги, оскільки створює постійне відчуття небезпеки та невизначеності. У цей період тривога може посилюватися через загрозу життю, втрату близьких, руйнування домівок, розлуку з рідними та економічні труднощі.

Прояви воєнної тривоги:

  • Постійне відчуття страху та небезпеки;
  • Панічні атаки, прискорене серцебиття, безсоння;
  • Підвищена агресивність або навпаки – емоційне вигорання;
  • Втрата апетиту, головний біль, порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

Як впоратися з тривогою під час війни?

  1. Обмежити споживання новин. Постійний моніторинг подій лише підсилює почуття тривоги. Достатньо перевіряти перевірені джерела 1-2 рази на день.
  2. Фізична активність. Регулярні тренування, особливо кардіо та йога, допомагають нормалізувати рівень кортизолу та сприяють виробленню ендорфінів.
  3. Медитація та дихальні практики. Глибоке дихання зменшує напругу та уповільнює серцевий ритм.
  4. Гра на перкусійних інструментах. Доведено, що ритмічне биття в барабани або інші ударні інструменти допомагає зменшити рівень стресу та стабілізувати емоційний стан.
  5. Арт-терапія та музика. Малювання, ліплення чи прослуховування спокійної музики можуть допомогти відволіктись від тривожних думок.
  6. Контрастний душ. Перемикання між гарячою та холодною водою стимулює нервову систему і допомагає «перезапустити» емоційний стан.
  7. Обійми та тілесний контакт. Контакт із близькими, навіть просте погладжування домашнього улюбленця, сприяє виробленню окситоцину – гормону спокою.
  8. Здорове харчування. Вживання продуктів, багатих на магній, омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи B, може позитивно впливати на нервову систему.
  9. Відмова від стимуляторів. Алкоголь, кофеїн, нікотин та наркотичні речовини лише тимчасово маскують проблему, але в довгостроковій перспективі погіршують стан.
  10. Техніка заземлення. Один із дієвих способів швидкого повернення в «тут і зараз» – це метод «5-4-3-2-1»: назвати 5 предметів, які бачиш, 4, які можеш доторкнутись, 3, які чуєш, 2, які відчуваєш на дотик, і 1 смак або запах.

Музикотерапія: як перкусійні музичні інструменти допомагають при тривозі

Музикотерапія – це унікальний напрямок альтернативної медицини, що використовує музику для покращення фізичного, емоційного та психічного стану людини. Вона базується на глибокому впливі звуків на нервову систему та здатності музики викликати емоційні реакції.

Як працює музикотерапія?

З давніх часів музику застосовували як засіб зцілення. Стародавні греки, зокрема Піфагор, використовували гармонійні звуки для врівноваження душі та тіла. В інших культурах шамани та духовні лідери використовували ритмічні мелодії для заспокоєння та зцілення.

Сучасна музикотерапія поділяється на два основних види: активну та рецептивну. Активна музикотерапія передбачає безпосередню участь пацієнта у створенні музики – спів, гру на музичних інструментах або імпровізацію. Рецептивна музикотерапія фокусується на прослуховуванні спеціально підібраної музики, що допомагає досягти розслаблення, знизити рівень стресу та покращити загальний стан здоров'я.

Дослідження доводять, що музикотерапія може бути ефективною при лікуванні депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу, безсоння та навіть хронічного болю. Особливу увагу вона отримала в реабілітації людей після інсультів або травм мозку, оскільки допомагає активізувати когнітивні функції та моторні навички.

У медицині музикотерапію використовують у психотерапії, неврології, онкології та геронтології. Вона також ефективна для дітей з аутизмом та людей з когнітивними порушеннями. Наприклад, спеціально підібрана музика може допомогти пацієнтам з деменцією покращити пам’ять і впізнавати близьких.

Методи музикотерапії варіюються залежно від потреб людини. Класична музика часто використовується для заспокоєння та концентрації, джаз та блюз можуть допомагати в емоційній виразності, а природні звуки, як-от шум дощу чи спів птахів, сприяють релаксації.

Музикотерапія стає дедалі популярнішою у світі завдяки своїй безпечності та природності. Вона не має побічних ефектів і може застосовуватися як доповнення до традиційного лікування. У багатьох клініках, реабілітаційних центрах та навіть школах уже використовують музичні програми для покращення емоційного стану та підтримки психічного здоров’я.

Звук і ритм впливають на мозок через вібрації та резонанс, сприяючи розслабленню, гармонізації емоцій та зниженню рівня кортизолу – гормону стресу. Дослідження показують, що гра на інструментах може сприяти медитативному стану, покращувати концентрацію і навіть підвищувати рівень серотоніну – «гормону щастя».

Джембе: ритм, що заспокоює

Джембе – це західноафриканський барабан, який створює глибокі й потужні звуки. Гра на ньому активує моторні зони мозку, що допомагає направити енергію в продуктивне русло, знижуючи рівень тривожності. Ритмічні удари можуть мати терапевтичний ефект, стабілізуючи серцевий ритм і сприяючи загальному розслабленню.

Калімба: ніжність звуку для спокою

Калімба – це африканський інструмент із металевими пластинами, які видають мелодійний звук при натисканні. Її ніжні, чисті тони сприяють релаксації та внутрішньому заспокоєнню. Дослідження доводять, що прослуховування мелодій калімби допомагає зменшити симптоми тривоги, сприяє покращенню сну та створює стан гармонії.

Глюкофон: вібрації для гармонії

Глюкофон – це металевий язичковий барабан, який створює об’ємні, глибокі звуки, подібні до дзвонів або тибетських чаш. Його звук має природний резонанс, що сприяє глибокій релаксації, зниженню рівня стресу і тривоги. Вібрації глюкофона можуть навіть сприяти глибокій медитації та емоційному розвантаженню.

Звукові ефекти: релаксація

Rainstick - оригінальний музичний інструмент із неповторним звучанням. Звук інструмента нагадує звук дощу, який сприяє зниженню стресу та розслабляє.

Birds / Waterfall - це інструменти, що відтворюють природні звукові середовища: спів зграї птахів та шум водоспаду. Їх звучання реалістично передають атмосферу дикої природи.

Висновок

Тривога є природною реакцією організму на стрес, але її хронічний характер може негативно впливати на якість життя та здоров’я людини. Особливо гостро це відчувається під час воєнних подій, коли рівень тривожності зростає через невизначеність, небезпеку та емоційне виснаження. Справлятися з цим станом можна різними способами – від обмеження споживання новин і фізичної активності до дихальних практик, арт-терапії та музикотерапії.

Музика, зокрема гра на перкусійних інструментах, здатна впливати на емоційний стан, допомагаючи знизити рівень стресу та тривоги. Завдяки музикотерапії можна не лише покращити емоційний стан, а й знайти ефективний спосіб саморегуляції та внутрішнього балансу.