Історія губної гармошки по істині дивовижна, вона бере свій початок у 1821 році. У цьому році 16 -ти річний Крістіан Фрідріх Бушман (Christian Friedrich Buschmann) зареєстрував перший європейський патент на винайдений ним новий музичний інструмент. Його так званий «ореол» представляв собою серію сталевих язичків об’єднані в невеликі канали. Конструкція була такою , що ноти витягувалися на видиху і розташовувалися хроматично.
У листі своєму братові Бушман описував свій інструмент так: "Це дійсно чудовий інструмент. Розмірами всього чотири дюйми в довжину , він дає мені 21 ноту , дозволяє грати крещендо і піанісимо без клавіатури, і дає можливість тримати ноту, так довго, як я захочу."
Первісна конструкція інструменту Бушмена зазнала серйозних змін , пройшовши численні зміни й удосконалення. Богемський майстер Ріхтер ( Richter) зробив найважливіше удосконалення . У 1826 році , він розробив модифікацію інструменту Бушмена , яка містила 10 отворів і 20 язичків , розділених на 2 групи: група язичків, які звучать як на видиху та і на вдиху. Ці групи кріпилися з різних боків усередині кедрового корпусу. Ріхтер створив свій інструмент відповідно до діатонічного ладу , який став стандартом для майбутніх губних гармошок.
У 1857 році доля губної гармошки змінилася докорінно. Після того як німецький годинникар Матіас Хонер ( Matthias Hohner ) налагодив масове виробництво губних гармошок. За допомогою своєї сім'ї і найманих робочих. Він виготовляв до 650 інструментів в рік. Через деякий час , він розробив і налагодив масове виробництво губних гармошок.
Молодий Хонер був видатний бізнесмен і встановлював на своїй продукції пластини зі вигравіюваним ім'ям. Це значно допомогло в просуванні продукції на тогочасному ринку. Протягом життя Маттіасу вдалося побудувати найбільший завод з виробництва гармошок.
У Північній Америці губна гармошка Хонера була представлена в 1862 році , що зробило компанію Хонера світовим лідером з виробництва гармошок . З 1887 року компанія випускала більше мільйона гармошок щорічно. На сьогоднішній день модельний ряд гармошок складається з більше 90 різних моделей , різних по звучанню і ладу , що дає виконавцеві творчу свободу в будь-яких стилях музики - від класики до року.
Hohner Musikinstrumente GmbH & Co. KG - компанія , яка спеціалізується на виробництві музичних інструментів. Найчастіше Hohner ототожнюється , як виробник губних гармошок і акордеонів, оскільки Hohner створив за весь період часу існування компанії гармошки різних стилів, які користуються популярністю як у професійних музикантів так і любителів. Також Hohner виготовляє: блок флейти , казу , мелодики , гітари , укулеле (випускаються під маркою Lanikai ). У 1940- их і в 90-их , компанія починає виробництво електрогітар та клавішних. Вони виробили ряд інноваційних та популярних електромеханічних клавішних інструментів: Cembalet , Pianet , Basset , Guitaret , Clavinet . У свою чергу , в 80-их , кілька моделей синтезаторів Casio були продані під маркою Hohner - наприклад , Casio HT3000/Hohner KS61midi і VZ-1/HS2.
У 1920 - х роках Hohner починає виробництво хроматичних гармошок , які доступні в будь-якій тональності.
У 1950- х Hohner починає виробництво електрогітар. У 1964 році Hohner випустила The Beatles Harmonica Kit.
У 1970 - х Hohner починає випуск акустичних гітар , і відкриває повторне виробництво електрогітар.
150- річчя
Hohner У своє 150-річчя Hohner в 2007 році Доповнює свій модельний ряд діатонічними гармошками Limited Edition . Гармошки , виконані в хромі , золоті і Standard Edition. Hohner також оголошує нові серії: Special 20 , Blues Harp , Marie Band , Big River Harp , Pro Harp . Всі ці гармошки випускаються в 3-ох тональностях : С, G і A.
Marine Band
Найпопулярніша модель гармошок Hohner , вже кілька поколінь. Виробляється в Німеччині . Такі виконавці, як Боб Ділан, Джон Леннон, Брюс Спрінгстін і Ніл Янг грали на гармошках Marie Band . Гребінь гармошки Marine Band виконаний з дерева , гармошка також має декілька різновидів .
Hohner Special 20
Special 20 була створена в середині 1970-х. Ця гармошка нагадує в свою чергу Marine Band , але має пластиковий гребінь і закруглені краї . Це була перша гармошка з пластиковим гребенем , який не тільки зробив інструмент більш герметичним, але також була усунена проблема з розм’яканням дерев'яного гребеня при попаданні на нього вологи. В Німеччині ця модель швидко набрала популярність серед рок і блюз музикантів. Зараз більшість гармошок виконані за специфікацією Special 20 .
Модульна система
Революційним підходом у 1990- х роках стала запроваджена модульна система гармошок, скорочено MS. Модульна система дозволяє зробити конструкцію гармошок не інтегрованою, тобто дозволяє окремі частини гармошки однієї серії замінювати компонентами гармошки іншої серії . Протягом багатьох років було додано декілька гармошок з модульною системою. Blues Harp була випущена в 1970 -их. До 1990 - х років, вона за усім функціоналом була ідентична Marine Band і розрізнялася лише накладкою і покриттям лаку на передній частині гребеня. Профіль гармошки був трохи тонше , а в один момент завдяки Джону Кешу Blues Harp стала частиною серій гармошок модульної системи.
Музей Hohner
Місто Троссінген знамените серед музикантів і любителів музики всього світу тим , що в ньому розташований один з найстаріших у світі виробників музичних інструментів - компанія Хонер (Hohner), яка радує музикантів усього світу прекрасними акордеонами , губними гармошками, гітарами та іншими музичними інструментами. У Троссінгені регулярно проводяться всесвітні фестивалі губної гармоніки . Ці фестивалі приваблюють величезну кількість харперів і просто шанувальників цього прекрасного інструменту зі всього світу. У фестивалі приймають участь і музиканти з України. Всесвітню популярність отримала і Консерваторія Хонер. У ній отримують спеціальність з гри на акордеоні і губній гармошці. Ну і звичайно великий інтерес викликає Музей Хонер (Hohner Museum Trossingen).
Експозиція музею побудована таким чином , що дозволяє зрозуміти еволюцію технології виробництва акордеонів , гармонік і губних гармошок . Крім того, демонструється зв'язок виробництва і соціального життя міста. У момент найбільшої популярності губних гармонік на початку 20 століття в 1913 році на фабриках Hohner працювало 3000 чоловік і випускалося 10 мільйонів гармонік на рік. Як тепер кажуть - фабрика була містоутворюючим підприємством. Це постійно відчувається в місті - назви вулиць , кафе підказують про зв'язки з фірмою Hohner. Не кажучи про те, що періодично натикаєшся на фабрику Hohner, на консерваторію Hohner, музей Hohner або будинок в якому жив Матіас Хонер (Matthias Hohner) і в якому він почав виробництво, з якого почалася історія фабрики Hohner.
На таблиці ліворуч видно , що в 1857 році в компанії Hohner був один співробітник і за рік він випустив 650 губних гармонік . Через двадцять років в 1877 році у фірмі Hohner працювало вже 86 співробітників які випустили 85686 губних гармонік . Подальше зростання можна назвати бумом . в 1913 році на фабриці було зайнято 3000 співробітників які випустили 10 мільйонів гармошок.
При такій кількості працівників , не дивно що значну частину експозиції музею займають засоби обліку робочого часу. Яскраві свідчення педантичності і пунктуальності . Прості книги в яких робилися записи про час приходу на роботу і відходу з роботи змінилися спеціально сконструйованими автоматами для автоматичної позначки на табелі співробітника.
Не виключено , що засоби контролю були важливим чинником зростання якості продукції та успіху компанії Hohner. Та все-таки , основна частина експозиції присвячена музичним інструментам. Вони власне і викликають найбільший інтерес відвідувачів. З історичних інструментів цікавий Hohner Clavinet - один з перших електронно -музичних інструментів. Hohner Clavinet досі з успіхом використовую багато музикантів у всьому світі, в тому числі і Стіві Вандер (Stevie Wonder).
Приємно , що в музеї знайшлося місце і губній гармошці виробленої в СРСР. Як зазначено в експозиції виробництво губних гамошок в Тулі здійснювалося приблизно з 1880 року.
Російську тему в музеї продовжує і губна гармошка із зображенням Цар- Гармати . Ця гармошка була зроблена спеціально для російського ринку.
Ну і звичайно в музеї не могли обійти стороною тему Бітлз . Мабуть , це найвідоміші виконавці , що використали губні гармошки Hohner . Незабутня мелодія " Love me do " звучить на губній гармошці, до цих пір не залишаючи нікого байдужим.
Найбільше вражає креативність творців губних гармошок. Озброєнні маркетинговими знаннями 21 століття століття ми розуміємо, що велика кількість форм і дизайну було спрямовано на те, щоб створити відповідний товар для будь-якого потенційного покупця. Але не виключено , що велика кількість моделей було виразом креативності творців музичних інструментів. З не меншою силою креативність виявлялася і в рекламних плакатах .
